момотіння
МОМОТІ́ННЯ, я, с., діал. Бурмотіння.
Вже зовсім смеркало, коли вирушили [активісти] до попа. Побіля цвинтаря почули якесь момотіння — хтось десь вовтузився та лаявся (Речм., Весн. грози, 1961, 398).
Словник української мови (СУМ-11)МОМОТІ́ННЯ, я, с., діал. Бурмотіння.
Вже зовсім смеркало, коли вирушили [активісти] до попа. Побіля цвинтаря почули якесь момотіння — хтось десь вовтузився та лаявся (Речм., Весн. грози, 1961, 398).
Словник української мови (СУМ-11)