момотіння
МОМОТІ́ННЯ, я, с., діал. Бурмотіння.
Вже зовсім смеркало, коли вирушили [активісти] до попа. Побіля цвинтаря почули якесь момотіння — хтось десь вовтузився та лаявся (Речм., Весн. грози, 1961, 398).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- момотіння — момоті́ння іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
- момотіння — -я, с., діал. Бурмотіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- момотіння — МОМОТІ́ННЯ, я, с., діал. Бурмотіння. Вже зовсім смеркало, коли вирушили [активісти] до попа. Побіля цвинтаря почули якесь момотіння – хтось десь вовтузився та лаявся (В. Речмедін). Словник української мови у 20 томах