1. Орфографічний словник української мови

момотіння

момоті́ння

іменник середнього роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. момотіння — -я, с., діал. Бурмотіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. момотіння — МОМОТІ́ННЯ, я, с., діал. Бурмотіння. Вже зовсім смеркало, коли вирушили [активісти] до попа. Побіля цвинтаря почули якесь момотіння – хтось десь вовтузився та лаявся (В. Речмедін). Словник української мови у 20 томах
  3. момотіння — МОМОТІ́ННЯ, я, с., діал. Бурмотіння. Вже зовсім смеркало, коли вирушили [активісти] до попа. Побіля цвинтаря почули якесь момотіння — хтось десь вовтузився та лаявся (Речм., Весн. грози, 1961, 398). Словник української мови в 11 томах