монада
мона́да
-и, ж.
1》 У давньогрецькій математиці – назва одиниці.
2》 У стародавніх філософів (піфагорійців) – одиничність як один із принципів буття.
3》 В ідеалістичній філософії Лейбніца – одна з непротяжних, неподільних духовних сутностей, що лежить в основі буття.
Великий тлумачний словник сучасної української мови