Великий тлумачний словник сучасної мови

монотипія

моноти́пія

-ї, ж.

Спосіб друкування в графіці, за якого фарби одного чи кількох кольорів накладають на рівну поверхню металевої дошки й на друкарському верстаті дістають один відбиток.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. монотипія — моноти́пія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. монотипія — МОНОТИ́ПІЯ, ї, ж. Спосіб друкування в графіці, при якому фарби одного чи кількох кольорів накладають на рівну поверхню металевої дошки й на друкарському верстаті дістають один відбиток.  Словник української мови у 20 томах
  3. монотипія — моноти́пія (від моно... і ...типія) різновид естампної графічної техніки. Фарби одного чи кількох кольорів накладають від руки на рівну поверхню металевої дошки і на друкарському верстаті одержують один відбиток. Застосовують також у поєднанні з офортом.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. монотипія — МОНОТИ́ПІЯ, ї, ж. Спосіб друкування в графіці, при якому фарби одного чи кількох кольорів накладають на рівну поверхню металевої дошки й на друкарському верстаті дістають один відбиток.  Словник української мови в 11 томах