Значення в інших словниках
-
мотивчик —
моти́вчик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
мотивчик —
МОТИ́ВЧИК, а, ч., муз. Пестл. до моти́в 2. Наспівуючи безжурний мотивчик, Ніна почала складати речі (О. Копиленко).
Словник української мови у 20 томах
-
мотивчик —
МОТИ́ВЧИК, а, ч., муз. Пестл. до моти́в 2. Наспівуючи безжурний мотивчик, Ніна почала складати речі (Коп., Земля.., 1957, 110).
Словник української мови в 11 томах