1. Великий тлумачний словник сучасної мови

мотивчик

моти́вчик

-а, ч., муз.

Пестл. до мотив 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мотивчик — моти́вчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мотивчик — МОТИ́ВЧИК, а, ч., муз. Пестл. до моти́в 2. Наспівуючи безжурний мотивчик, Ніна почала складати речі (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах
  3. мотивчик — МОТИ́ВЧИК, а, ч., муз. Пестл. до моти́в 2. Наспівуючи безжурний мотивчик, Ніна почала складати речі (Коп., Земля.., 1957, 110). Словник української мови в 11 томах