мочений

мо́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до мочити.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. мочений — мо́чений дієприкметник від: мочи́ти  Орфографічний словник української мови
2. мочений — МО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до мочи́ти. Борців не лякають пригоди: Шлях, мочений кров'ю та потом, Нас виведе в панство свободи, Не нині, не завтра, так потім! (П. Грабовський); // у знач. прикм. Вони [хлопчики] не повмирали ані від простуди, ..  Словник української мови у 20 томах
3. мочений — Мо́чений, -на, -не; дієприкм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. мочений — МО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до мочи́ти. Борців не лякають пригоди: Шлях, мочений кров’ю та потом, Нас виведе в панство свободи. Не нині, не завтра, так потім! (Граб., І, 1959, 367); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах