мошка

I м`ошка-и, ж.

Дрібна двокрила комаха, схожа на мушку.

II мошк`а-и, ж.

Збірн. до мошка.

Значення в інших словниках

1. мошка — мо́шка іменник жіночого роду, істота одна комаха мошка́ іменник жіночого роду комашня збірн.  Орфографічний словник української мови
2. мошка — зб., мошкара, мошва.  Словник синонімів Караванського
3. мошка — Мушва  Словник чужослів Павло Штепа
4. мошка — МОШКА́, и́, ж. Збірн. до мо́шка. Павуки снували павутиння, комарі дзижчали, мошка хмарами носилась (Панас Мирний); Дзижчить мошка над скошеними травами (Г. Хоткевич); Зима там [за Сибіром] довга, а літо коротке. І мошки багато (П. Кочура). МО́ШКА, и...  Словник української мови у 20 томах
5. мошка — МОШКА́ збірн. (дрібні двокрилі комахи), МОШВА́, МОШКАРА́ розм., МУШВА́ розм. Дзижчить мошка над скошеними травами (Г. Хоткевич); Над головою роєм вилася мошва та комарі (Ю. Збанацький); Який чудесний танок затіяла над пеньком мошкара! (О.  Словник синонімів української мови
6. мошка — МО́ШКА, и, ж. Дрібна двокрила комаха, схожа на мушку. А вона [птиця] наловить мошок, — Плиг на гілочку рясну (Віл., Пташ. голоси, 1956, 5). МОШКА́, и, ж. Збірн. до мо́шка.  Словник української мови в 11 томах
7. мошка — Мо́шка, -ки ж. Мошка. Мошки, комарі, мухи... завелись з попелу. Ном. № 314. ум. мошечка. --------------- Мошка, -ки́ ж. соб. Мошки. Мошки багато на городі, — усі руки й лице покусала.  Словник української мови Грінченка