Значення в інших словниках
-
мошкара —
мошкара́ іменник жіночого роду збірн., розм.
Орфографічний словник української мови
-
Мошкара —
Мошка
Неправильно-правильно
-
мошкара —
МОШКАРА́, и́, ж., збірн., розм. Те саме, що мошка́. У воду [річки] падала мошкара, і її метушливо хапала риб'яча дрібнота (О. Донченко); – Забули одеколон “Гвоздика” .. А тепер мошкара життя не дасть (Ю. Збанацький).
Словник української мови у 20 томах
-
мошкара —
МОШКА́ збірн. (дрібні двокрилі комахи), МОШВА́, МОШКАРА́ розм., МУШВА́ розм. Дзижчить мошка над скошеними травами (Г. Хоткевич); Над головою роєм вилася мошва та комарі (Ю. Збанацький); Який чудесний танок затіяла над пеньком мошкара! (О.
Словник синонімів української мови
-
мошкара —
МОШКАРА́, и, ж., збірн., розм. Те саме, що мошка́. У воду [річки] падала мошкара, і її метушливо хапала риб’яча дрібнота (Донч., IV, 1957, 249); — Забули одеколон "Гвоздика" .. А тепер мошкара життя не дасть (Збан., Курил. о-ви, 1963, 40).
Словник української мови в 11 томах