Значення в інших словниках
-
мурзак —
мурза́к іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
мурзак —
МУРЗА́К, а́, ч., заст., зневажл. Татарин. А вже ж мурзак, мурзак Супрунові да позад руки в'яже (Сл. Б. Грінченка); – Соляні промисли були тут, чи як? – Головні промисли це туди, далі, їх кримські мурзаки орендували (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
-
мурзак —
ТАТА́РИН іст. (представник племен Золотої Орди або Кримського ханства), МУРЗА́К заст., зневажл. Ідуть дівчата в поле жати Та, знай, співають ідучи: Як проводжала сина мати, Як бивсь татарин уночі (Т. Шевченко); А вже ж мурзак, мурзак Супрунові да назад руки в'яже (Словник Б. Грінченка).
Словник синонімів української мови
-
мурзак —
МУРЗА́К, а́, ж., заст., зневажл. Татарин. А вже ж мурзак, мурзак Супрунові да позад руки в’яже (Сл. Гр.); — Соляні промисли були тут, чи як? — Головні промисли це туди, далі, їх кримські мурзаки орендували (Гончар, II, 1959, 409).
Словник української мови в 11 томах
-
мурзак —
Мурза́к, -ка́ м. Татаринь. А вже ж мурзак, мурзак Супрунові да назад руки в'яже. Грин. III. 585.
Словник української мови Грінченка