мурзак
МУРЗА́К, а́, ж., заст., зневажл. Татарин.
А вже ж мурзак, мурзак Супрунові да позад руки в’яже (Сл. Гр.);
— Соляні промисли були тут, чи як? — Головні промисли це туди, далі, їх кримські мурзаки орендували (Гончар, II, 1959, 409).
Словник української мови (СУМ-11)