мурзати
МУ́РЗАТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. Те саме, що брудни́ти 1; замурзувати.
Шовковицю, що навпроти покутнього вікна, обсіли діти. Гойдалися, мурзали веселі личка в сік (Мушк., Серце.., 1962, 49).
Словник української мови (СУМ-11)МУ́РЗАТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. Те саме, що брудни́ти 1; замурзувати.
Шовковицю, що навпроти покутнього вікна, обсіли діти. Гойдалися, мурзали веселі личка в сік (Мушк., Серце.., 1962, 49).
Словник української мови (СУМ-11)