мурзати
МУ́РЗАТИ, аю, аєш, недок., кого, що, розм.
Те саме, що брудни́ти 1; замурзувати.
Шовковицю, що навпроти покутнього вікна, обсіли діти. Гойдалися, мурзали веселі личка в сік (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)МУ́РЗАТИ, аю, аєш, недок., кого, що, розм.
Те саме, що брудни́ти 1; замурзувати.
Шовковицю, що навпроти покутнього вікна, обсіли діти. Гойдалися, мурзали веселі личка в сік (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)