мурзак
МУРЗА́К, а́, ч., заст., зневажл.
Татарин.
А вже ж мурзак, мурзак Супрунові да позад руки в'яже (Сл. Б. Грінченка);
– Соляні промисли були тут, чи як? – Головні промисли це туди, далі, їх кримські мурзаки орендували (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)