мурзак
МУРЗА́К, а́, ч., заст., зневажл.
Татарин.
А вже ж мурзак, мурзак Супрунові да позад руки в'яже (Сл. Б. Грінченка);
– Соляні промисли були тут, чи як? – Головні промисли це туди, далі, їх кримські мурзаки орендували (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мурзак — мурза́к іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- мурзак — -а, ж., заст., зневажл. Татарин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мурзак — ТАТА́РИН іст. (представник племен Золотої Орди або Кримського ханства), МУРЗА́К заст., зневажл. Ідуть дівчата в поле жати Та, знай, співають ідучи: Як проводжала сина мати, Як бивсь татарин уночі (Т. Шевченко); А вже ж мурзак, мурзак Супрунові да назад руки в'яже (Словник Б. Грінченка). Словник синонімів української мови
- мурзак — МУРЗА́К, а́, ж., заст., зневажл. Татарин. А вже ж мурзак, мурзак Супрунові да позад руки в’яже (Сл. Гр.); — Соляні промисли були тут, чи як? — Головні промисли це туди, далі, їх кримські мурзаки орендували (Гончар, II, 1959, 409). Словник української мови в 11 томах
- мурзак — Мурза́к, -ка́ м. Татаринь. А вже ж мурзак, мурзак Супрунові да назад руки в'яже. Грин. III. 585. Словник української мови Грінченка