1. Словник української мови в 11 томах

мурзак

МУРЗА́К, а́, ж., заст., зневажл. Татарин.

А вже ж мурзак, мурзак Супрунові да позад руки в’яже (Сл. Гр.);

— Соляні промисли були тут, чи як? — Головні промисли це туди, далі, їх кримські мурзаки орендували (Гончар, II, 1959, 409).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мурзак — мурза́к іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. мурзак — -а, ж., заст., зневажл. Татарин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мурзак — МУРЗА́К, а́, ч., заст., зневажл. Татарин. А вже ж мурзак, мурзак Супрунові да позад руки в'яже (Сл. Б. Грінченка); – Соляні промисли були тут, чи як? – Головні промисли це туди, далі, їх кримські мурзаки орендували (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. мурзак — ТАТА́РИН іст. (представник племен Золотої Орди або Кримського ханства), МУРЗА́К заст., зневажл. Ідуть дівчата в поле жати Та, знай, співають ідучи: Як проводжала сина мати, Як бивсь татарин уночі (Т. Шевченко); А вже ж мурзак, мурзак Супрунові да назад руки в'яже (Словник Б. Грінченка). Словник синонімів української мови
  5. мурзак — Мурза́к, -ка́ м. Татаринь. А вже ж мурзак, мурзак Супрунові да назад руки в'яже. Грин. III. 585. Словник української мови Грінченка