Значення в інших словниках
-
муринка —
му́ринка іменник жіночого роду, істота негритянка рідко
Орфографічний словник української мови
-
муринка —
МУ́РИНКА, и, ж., рідко. Жін. до му́рин. Сонце спускалось все нижче. Іскія чатувала на нього і чорніла в золотому тумані, немов обличчя муринки під жовтим вуалем (М. Коцюбинський); – Дідусь – мулат, а можливо, креол, Муринка – його жона (Д. Павличко).
Словник української мови у 20 томах
-
муринка —
МУ́РИНКА, и, ж., рідко. Жін. до му́рин. Сонце спускалось все нижче. Іскія чатувала на нього і чорніла в золотому тумані, немов обличчя муринки під жовтим вуалем (Коцюб., II, 1955, 295); — Дідусь — мулат, а — можливо, креол, Муринка — його жона (Павл., Пальм. віть, 1962, 76).
Словник української мови в 11 томах
-
муринка —
Му́ринка, -ки ж. Мавританка.
Словник української мови Грінченка