Великий тлумачний словник сучасної мови

мурований

муро́ваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до мурувати.

2》 у знач. прикм. Побудований з каменю, цегли; камінний. Мурований будинок.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. мурований — муро́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. мурований — МУРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до мурува́ти. Ґрати, рушниці, дозорці муштровані; .. Стіни з міцного каміння, муровані (П. Грабовський); А пригадаймо міста [Італії] і всі величаві споруди, замки на урвищах гір, муровані хитро (М. Зеров). 2. у знач.  Словник української мови у 20 томах
  3. мурований — мурований → морований  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. мурований — Муро́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мурований — МУРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до мурува́ти. Грати, рушниці, дозорці муштровані; .. Стіни з міцного каміння, муровані (Граб., І, 1959, 322); А пригадаймо міста [Італії] і всі величаві споруди, замки на урвищах гір, муровані хитро (Зеров, Вибр.  Словник української мови в 11 томах
  6. мурований — Мурований, -а, -е Построенный изъ камня или кирпича, каменный. МВ. І. 150. А нащо ж ти мене покидаєш у мурованім замку? Мет. 14.  Словник української мови Грінченка