Значення в інших словниках
-
муруватий —
МУРУВА́ТИЙ, а, е. Трохи мурий. Мурувате обличчя Григорія з пошерхлим носом раптом просвітліло від блиску його білих зубів (П. Автомонов).
Словник української мови у 20 томах
-
муруватий —
МУРУВА́ТИЙ, а, е. Трохи мурий. Мурувате обличчя Григорія з пошерхлим носом раптом просвітліло від блиску його білих зубів (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 209).
Словник української мови в 11 томах