муруватий

мурува́тий

-а, -е.

Трохи мурий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муруватий — МУРУВА́ТИЙ, а, е. Трохи мурий. Мурувате обличчя Григорія з пошерхлим носом раптом просвітліло від блиску його білих зубів (П. Автомонов). Словник української мови у 20 томах
  2. муруватий — МУРУВА́ТИЙ, а, е. Трохи мурий. Мурувате обличчя Григорія з пошерхлим носом раптом просвітліло від блиску його білих зубів (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 209). Словник української мови в 11 томах