муруватий
МУРУВА́ТИЙ, а, е.
Трохи мурий.
Мурувате обличчя Григорія з пошерхлим носом раптом просвітліло від блиску його білих зубів (П. Автомонов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
МУРУВА́ТИЙ, а, е.
Трохи мурий.
Мурувате обличчя Григорія з пошерхлим носом раптом просвітліло від блиску його білих зубів (П. Автомонов).