мурчання

мурча́ння

-я, с.

Дія за знач. мурчати.

Значення в інших словниках

1. мурчання — мурча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. мурчання — МУРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. мурча́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. мурчання — МУРКОТА́ННЯ (МУРКОТІ́ННЯ), МУРЧА́ННЯ, МУ́РКАННЯ, ВОРКОТА́ННЯ (ВОРКОТІ́ННЯ), ВУРКОТА́ННЯ (ВУРКОТІ́ННЯ), ВУ́РКІТ, ВОРКО́ТА розм., МУРМОТА́ННЯ (МУРМОТІ́ННЯ) розм. — Пор. 1. муркота́ти.  Словник синонімів української мови
4. мурчання — МУРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. мурча́ти.  Словник української мови в 11 томах