Значення в інших словниках
-
мурчання —
мурча́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
мурчання —
-я, с. Дія за знач. мурчати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мурчання —
МУРКОТА́ННЯ (МУРКОТІ́ННЯ), МУРЧА́ННЯ, МУ́РКАННЯ, ВОРКОТА́ННЯ (ВОРКОТІ́ННЯ), ВУРКОТА́ННЯ (ВУРКОТІ́ННЯ), ВУ́РКІТ, ВОРКО́ТА розм., МУРМОТА́ННЯ (МУРМОТІ́ННЯ) розм. — Пор. 1. муркота́ти.
Словник синонімів української мови
-
мурчання —
МУРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. мурча́ти.
Словник української мови в 11 томах