Значення в інших словниках мурчання — мурча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови мурчання — -я, с. Дія за знач. мурчати. Великий тлумачний словник сучасної мови мурчання — МУРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. мурча́ти. Словник української мови у 20 томах мурчання — МУРКОТА́ННЯ (МУРКОТІ́ННЯ), МУРЧА́ННЯ, МУ́РКАННЯ, ВОРКОТА́ННЯ (ВОРКОТІ́ННЯ), ВУРКОТА́ННЯ (ВУРКОТІ́ННЯ), ВУ́РКІТ, ВОРКО́ТА розм., МУРМОТА́ННЯ (МУРМОТІ́ННЯ) розм. — Пор. 1. муркота́ти. Словник синонімів української мови