Великий тлумачний словник сучасної мови

муштрований

муштро́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до муштрувати.

|| муштровано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. муштрований — муштро́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. муштрований — МУШТРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до муштрува́ти. Цінувати вміють вінценосці Своїх собак, муштрованих в поносці (М. Бажан); // у знач. прикм. Лягло костьми [кістьми] Людей муштрованих чимало (Т.  Словник української мови у 20 томах
  3. муштрований — Муштро́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. муштрований — МУШТРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до муштрува́ти. Цінувати вміють вінценосці Своїх собак, муштрованих в поносці (Бажан, Вибр., 1940, 154); // У знач. прикм. Лягло костьми Людей муштрованих чимало (Шевч.  Словник української мови в 11 томах