муштрований
МУШТРО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до муштрува́ти.
Цінувати вміють вінценосці Своїх собак, муштрованих в поносці (М. Бажан);
// у знач. прикм.
Лягло костьми [кістьми] Людей муштрованих чимало (Т. Шевченко);
Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані. Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське [шпигунське] ремесло В гріб його [революціонера] ще не звело (І. Франко);
// муштро́вано, безос. пред.
Військова кафедра. Це та кімната, де їх [студентів] стільки муштровано (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)