Великий тлумачний словник сучасної мови

мідник

мі́дник

-а, ч.

Той, хто виготовляє чи ремонтує мідний посуд або інші мідні вироби; лудильник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. мідник — мі́дник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. мідник — МІ́ДНИК, а, ч. Той, хто виготовляє чи ремонтує мідний посуд або інші мідні вироби; лудильник. Спочатку помагав [Абібула] батькові тесати надгробники, далі покинув, став мідником, а відтак опинивсь у шевця (М. Коцюбинський); Біля тиглів порались ..  Словник української мови у 20 томах
  3. мідник — МІ́ДНИК, а, ч. Той, хто виготовляє чи ремонтує мідний посуд або інші мідні вироби; лудильник. Спочатку помагав [Абібула] батькові тесати надгробники, далі покинув, став мідником, а відтак опинивсь у шевця (Коцюб., II, 1955, 122); Біля тиглів порались..  Словник української мови в 11 томах