мідник
мі́дник
-а, ч.
Той, хто виготовляє чи ремонтує мідний посуд або інші мідні вироби; лудильник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мідник — мі́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мідник — МІ́ДНИК, а, ч. Той, хто виготовляє чи ремонтує мідний посуд або інші мідні вироби; лудильник. Спочатку помагав [Абібула] батькові тесати надгробники, далі покинув, став мідником, а відтак опинивсь у шевця (М. Коцюбинський); Біля тиглів порались .. Словник української мови у 20 томах
- мідник — МІ́ДНИК, а, ч. Той, хто виготовляє чи ремонтує мідний посуд або інші мідні вироби; лудильник. Спочатку помагав [Абібула] батькові тесати надгробники, далі покинув, став мідником, а відтак опинивсь у шевця (Коцюб., II, 1955, 122); Біля тиглів порались.. Словник української мови в 11 томах