1. Орфографічний словник української мови

мідник

мі́дник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мідник — -а, ч. Той, хто виготовляє чи ремонтує мідний посуд або інші мідні вироби; лудильник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мідник — МІ́ДНИК, а, ч. Той, хто виготовляє чи ремонтує мідний посуд або інші мідні вироби; лудильник. Спочатку помагав [Абібула] батькові тесати надгробники, далі покинув, став мідником, а відтак опинивсь у шевця (М. Коцюбинський); Біля тиглів порались .. Словник української мови у 20 томах
  3. мідник — МІ́ДНИК, а, ч. Той, хто виготовляє чи ремонтує мідний посуд або інші мідні вироби; лудильник. Спочатку помагав [Абібула] батькові тесати надгробники, далі покинув, став мідником, а відтак опинивсь у шевця (Коцюб., II, 1955, 122); Біля тиглів порались.. Словник української мови в 11 томах