1. Великий тлумачний словник сучасної мови

мідний

мі́дний

-а, -е.

1》 Прикм. до мідь 1). Мідний зливок.

|| Який містить мідь.

|| Вигот. з міді.

|| Стос. до видобування та обробки міді.

Мідний вік — епоха переходу від неоліту до бронзового віку; час появи міді та виробів із неї (знарядь праці, зброї тощо).

2》 Власт. міді; такий, як у міді.

|| перен. Дзвінкий, різкий, металічний (про голос).

3》 перен. Кольору міді; червоно-жовтий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мідний — мі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мідний — (з жовтої міді) мосяжний, мусянжевий, сов. латунний; (колір) червоножовтий; мідяний. Словник синонімів Караванського
  3. мідний — [м’іднией] м. (на) -дному /-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. мідний — МІ́ДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до мідь 1. Мідний зливок; // Який містить у собі мідь. Найважливіші мідні руди – мідний колчедан.., червона мідна руда .. та малахіт (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. мідний — гріш (копі́йка, шаг) ціна́ (в база́рний день) кому, чому. Хто-небудь або що-небудь нічого не варті, нічого не значать. — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян.— Гріш ціна йому тепер (М. Стельмах); — Чого... Фразеологічний словник української мови
  6. мідний — ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИ розм., ГРОШЕНЯ́ТА розм., КАЗНА́ розм., жарт., КОПІ́ЙКА збірн. розм., МОНЕ́ТА збірн. розм., ГРІШ збірн., розм., ГРОШВА́ збірн. фам., ФІНА́НСИ розм., жарт. Словник синонімів української мови
  7. мідний — Мі́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. мідний — МІ́ДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до мідь 1. Мідний зливок; // Який містить у собі мідь. Найважливіші мідні руди — мідний колчедан.., червона мідна руда.. та малахіт (Заг. Словник української мови в 11 томах