мідний
МІ́ДНИЙ, а, е.
1. Прикм. до мідь 1.
Мідний зливок;
// Який містить у собі мідь.
Найважливіші мідні руди – мідний колчедан.., червона мідна руда .. та малахіт (з навч. літ.);
Білий фосфор, що горить на повітрі, також рекомендують гасити розчином мідного купоросу (з навч. літ.);
// Вигот. з міді.
Що за чудесна була [люлька]! корінькова з кришечкою і з мідним ланцюжком (Г. Квітка-Основ'яненко);
Дістав [Левко] .. мідний ключ, відімкнув замок і, згинаючись в дверях, зупинився перед своїми буланими (М. Стельмах);
В кутку коло вікна кухонного типу стіл, застелений зеленим папером, на ньому лампа, олівці в мідній підставці (В. Підмогильний);
// Стос. до видобування і оброблення міді.
– До геологорозвідувального управління потрапив план Гаврилівської мідної рудні (О. Донченко).
2. Власт. міді; такий, як у міді.
Дзвін мідний по Москві несеться, гуде: Цар, просто одягнутий, дзвонить: Чи знову покою колишнього жде, Чи совість навіки хоронить? (П. Грабовський);
Вони [діти] тихо й зачаровано дивилися у воду, захоплено спостерігаючи, як на мідний голос дзвоника випливала риба і жадібно хватала розварену пшоняну кашу (В. Кучер);
* Образно. Над селом розлітається мідна туга дзвону (М. Стельмах);
// перен. Дзвінкий, різкий, металевий (про голос).
3. перен. Кольору міді; червоно-жовтий.
Як сонце, перейти хотів би я по світі, Щоб з усміхом зайти за мідний небосхил (М. Рильський);
Мідне листя на старому дубі Мов дзвінкі дукати у намисті (Л. Дмитерко);
Що вони думають, ці кремезні, флегматичні люди з мідними від сонця й вітру обличчями? (З. Тулуб).
△ Мі́дний вік <�Мі́дна доба́> див. вік;
Мі́дні до́брива (мікродо́брива) див. до́бриво.
◇ [І (ні, ані́)] копі́йки [зла́маної (мі́дної, щерба́тої)] (ше́ляга) нема́ (нема́є, не було́) за душе́ю див. нема́;
(1) Кра́сна ціна́ — мі́дний гріш (д) див. ціна́;
(2) Кра́сна ціна́ — мі́дний п'ята́к (д) див. ціна́;
Мі́дний лоб див. лоб;
Не ва́ртий (не варт) [і] [ла́маного] гроша́ (карбо́ванця, [щерба́тої] копі́йки, шага́, ше́ляга, [мі́дного] п'ятака́) [в база́рний день] див. ва́ртий;
Пройти́ [і] Крим і Рим [і мі́дні тру́би] див. прохо́дити;
Пройти́ [крізь] вого́нь і во́ду [і мі́дні тру́би] див. прохо́дити;
(3) Ціна́ — мі́дний гріш (д) див. ціна́;
(4) Ціна́ — мі́дний п'ята́к (д) див. ціна́;
Як (мов, ні́би і т. ін.) мі́дний казано́к (мі́дному казанко́ві) див. казано́к.
Значення в інших словниках
- мідний — мі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- мідний — (з жовтої міді) мосяжний, мусянжевий, сов. латунний; (колір) червоножовтий; мідяний. Словник синонімів Караванського
- мідний — [м’іднией] м. (на) -дному /-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- мідний — -а, -е. 1》 Прикм. до мідь 1). Мідний зливок. || Який містить мідь. || Вигот. з міді. || Стос. до видобування та обробки міді. Мідний вік — епоха переходу від неоліту до бронзового віку; час появи міді та виробів із неї (знарядь праці, зброї тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мідний — гріш (копі́йка, шаг) ціна́ (в база́рний день) кому, чому. Хто-небудь або що-небудь нічого не варті, нічого не значать. — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян.— Гріш ціна йому тепер (М. Стельмах); — Чого... Фразеологічний словник української мови
- мідний — ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИ розм., ГРОШЕНЯ́ТА розм., КАЗНА́ розм., жарт., КОПІ́ЙКА збірн. розм., МОНЕ́ТА збірн. розм., ГРІШ збірн., розм., ГРОШВА́ збірн. фам., ФІНА́НСИ розм., жарт. Словник синонімів української мови
- мідний — Мі́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мідний — МІ́ДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до мідь 1. Мідний зливок; // Який містить у собі мідь. Найважливіші мідні руди — мідний колчедан.., червона мідна руда.. та малахіт (Заг. Словник української мови в 11 томах