мінований

міно́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до мінувати.

|| у знач. прикм. Із закладеними мінами.

Значення в інших словниках

1. мінований — міно́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. мінований — МІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до мінува́ти; // у знач. прикм. Із закладеними мінами. У селі, в полі, на лінії мінованої зони, навколо горбка, де причаїлись кулеметники, почали вибухати гарматні набої (М. Трублаїні); Танки мчали мінованими дамбами (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. мінований — МІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до мінува́ти; // у знач. прикм. Із закладеними мінами. У селі, в полі, на лінії мінованої зони, навколо горбка, де причаїлись кулеметники, почали вибухати гарматні набої (Трубл., І, 1955, 77); Танки мчали мінованими дамбами (Рад. Укр., 1967, 9. V, 2).  Словник української мови в 11 томах