мінований

МІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до мінува́ти;

// у знач. прикм. Із закладеними мінами.

У селі, в полі, на лінії мінованої зони, навколо горбка, де причаїлись кулеметники, почали вибухати гарматні набої (Трубл., І, 1955, 77);

Танки мчали мінованими дамбами (Рад. Укр., 1967, 9. V, 2).

Значення в інших словниках

1. мінований — міно́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. мінований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до мінувати. || у знач. прикм. Із закладеними мінами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мінований — МІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до мінува́ти; // у знач. прикм. Із закладеними мінами. У селі, в полі, на лінії мінованої зони, навколо горбка, де причаїлись кулеметники, почали вибухати гарматні набої (М. Трублаїні); Танки мчали мінованими дамбами (з газ.).  Словник української мови у 20 томах