мітити
мі́тити
I мічу, мітиш, недок., перех.
Ставити мітку на кому-, чому-небудь.
II мічу, мітиш, недок., неперех.
1》 в кого – що. Прагнути влучити; цілитися.
2》 з прийм. "в" і знах. в., розм. Намагатися обійняти яку-небудь посаду, стати кимось.
|| в кого, на кого. Готувати, ладити.
3》 Мати намір.
Великий тлумачний словник сучасної української мови