Значення в інших словниках
-
мітити —
мі́тити 1 дієслово недоконаного виду ставити мітку мі́тити 2 дієслово недоконаного виду цілитися; мати намір
Орфографічний словник української мови
-
мітити —
Значити, позначати, карбувати; (тавром) таврувати, (маркою) маркувати; (людей) штемпувати; (стати ким) ЗАП. шитися <�ЦІЛИТИ> в; З. мати намір.
Словник синонімів Караванського
-
мітити —
I мічу, мітиш, недок., перех. Ставити мітку на кому-, чому-небудь. II мічу, мітиш, недок., неперех. 1》 в кого – що. Прагнути влучити; цілитися. 2》 з прийм. "в" і знах. в., розм. Намагатися обійняти яку-небудь посаду, стати кимось. || в кого, на кого. Готувати, ладити. 3》 Мати намір.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мітити —
МІ́ТИТИ¹, мі́чу, мі́тиш, недок., кого, що. Ставити мітку на кому-, чому-небудь. Один ґазда мітить свої вівці стрівкою, другий розколює вухо раз або двічі, третій засилює дріт або волічку – всякий позначає по-інакшому (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
мітити —
ПЛАНУВА́ТИ що, з інфін. (обдумуючи, обмірковуючи, готуватися до виконання, здійснення чогось), ГОТУВА́ТИ, ЛА́ДИТИ розм., МІ́ТИТИ розм., КРЕ́СЛИТИ розм. Черниш лежав у траві на краю насипу, розглядаючи ледь помітні, замасковані по підгір'ю доти..
Словник синонімів української мови
-
мітити —
МІ́ТИТИ¹, мічу, мітиш, недок., перех. Ставити мітку на кому-, чому-небудь. Один газда мітить свої вівці стрівкою, другий розколює вухо раз або двічі, третій засилює дріт або волічку — всякий позначає по-інакшому (Хотк.
Словник української мови в 11 томах
-
мітити —
Мітити, -чу, -тиш гл. Намѣчать, мѣтить.
Словник української мови Грінченка