мічений

мі́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до мітити I.

|| у знач. прикм. Мічені карти.

Мічені атоми — атоми, що відрізняються від інших атомів того самого хімічного елемента радіоактивністю й масою або лише масою.

Значення в інших словниках

1. мічений — мі́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. мічений — зап., у. |по|значений, карбований, маркований.  Словник синонімів Караванського
3. мічений — Значений, зазначений, визначений, позначений, означений, карбований, викарбований, закарбований, накарбований, покарбований, скарбований, укарбований, таврований, витаврований, затаврований, натаврований, потаврований, ставрований, утаврований  Словник чужослів Павло Штепа
4. мічений — МІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до мі́тити¹. – Так це ж хлібина також моя! – А вона в тебе що, мічена? (Григорій Тютюнник); За теслярами, грабарями Прийшов і скульптор в Дніпроград, Прийшов обпалений боями.  Словник української мови у 20 томах
5. мічений — МІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до мі́тити¹. — Так це ж хлібина також моя! — А вона в тебе що, мічена? (Тют., Вир, 1964, 288); За теслярами, грабарями прийшов і скульптор в Дніпроград, Прийшов обпалений боями.  Словник української мови в 11 томах