набитий
наби́тий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до набити.
|| набито, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовинаби́тий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до набити.
|| набито, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови