набитий

Значення в інших словниках

1. набитий — наби́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. набитий — НАБИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наби́ти. Набитий соломою матрац відгукувався на кожен його порух сухим шурхотом (П. Загребельний); Вранці пішов свіжий, а за день змарнів, в набитих вітром очах застигла сльоза (В. Словник української мови у 20 томах
3. набитий — битко́м наби́тий ким і без додатка. Переповнений. Була Грицева стодола битком набита. Зійшлися майже цілі Тунівці (Л. Мартович); До початку вечора ще лишалося години півтори, а червоний куток уже набитий битком (О. Гуреїв). битко́м наби́то. Фразеологічний словник української мови
4. набитий — ПО́ВНИЙ (ПО́ВЕН) (наповнений чим-небудь до верху, до країв; в якому є дуже багато когось, чогось), ЦІ́ЛИЙ, ПЕРЕПО́ВНЕНИЙ підсил., ПОВНІ́СІНЬКИЙ підсил. розм., НАБИ́ТИЙ (БИТКО́М НАБИ́ТИЙ) підсил. розм. Нащо в криницю воду лити, коли вона й так повна!... Словник синонімів української мови
5. набитий — НАБИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наби́ти. Набитий соломою матрац відгукувався на кожен його порух сухим шурхотом (Загреб., Спека, 1961, 14); Вранці пішов свіжий, а за день змарнів, в набитих вітром очах застигла сльоза (Земляк, Гнівний Стратіон... Словник української мови в 11 томах