набитий
ПО́ВНИЙ (ПО́ВЕН) (наповнений чим-небудь до верху, до країв; в якому є дуже багато когось, чогось), ЦІ́ЛИЙ, ПЕРЕПО́ВНЕНИЙ підсил., ПОВНІ́СІНЬКИЙ підсил. розм., НАБИ́ТИЙ (БИТКО́М НАБИ́ТИЙ) підсил. розм. Нащо в криницю воду лити, коли вона й так повна! (прислів'я); Пливе човен води повен — Ніхто не спиняє (Т. Шевченко); Сіла я за стіл, а вона становить цілу миску вареної стрючкуватої жовтої перчиці (І. Нечуй-Левицький); Каламутні потоки помчали з гір до річки, переповненої весняною водою (А. Шиян); Він вип'є повнісінький кухоль (О. Донченко); Я несу чемодан, набитий крупою, вермішеллю, петльованим борошном (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набитий — наби́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- набитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до набити. || набито, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набитий — НАБИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наби́ти. Набитий соломою матрац відгукувався на кожен його порух сухим шурхотом (П. Загребельний); Вранці пішов свіжий, а за день змарнів, в набитих вітром очах застигла сльоза (В. Словник української мови у 20 томах
- набитий — битко́м наби́тий ким і без додатка. Переповнений. Була Грицева стодола битком набита. Зійшлися майже цілі Тунівці (Л. Мартович); До початку вечора ще лишалося години півтори, а червоний куток уже набитий битком (О. Гуреїв). битко́м наби́то. Фразеологічний словник української мови
- набитий — НАБИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наби́ти. Набитий соломою матрац відгукувався на кожен його порух сухим шурхотом (Загреб., Спека, 1961, 14); Вранці пішов свіжий, а за день змарнів, в набитих вітром очах застигла сльоза (Земляк, Гнівний Стратіон... Словник української мови в 11 томах