набрезклий
набре́зклий
набресклий, -а, -е. діал.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до набрезкнути, набрескнути.
2》 у знач. прикм. Опухлий, набряклий, з в'ялою, обвислою шкірою.
Великий тлумачний словник сучасної української мовинабре́зклий
набресклий, -а, -е. діал.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до набрезкнути, набрескнути.
2》 у знач. прикм. Опухлий, набряклий, з в'ялою, обвислою шкірою.
Великий тлумачний словник сучасної української мови