Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
набридливість —
набри́дливість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
набридливість —
НАБРИ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до набри́дливий. Як тільки поїзд минав приміські висілки та виповзав у степ, де швидко все ставало до набридливості одноманітним і нудним, пасажири цього незвичайного ешелону починали знайомства та розмови (Ю. Збанацький).
Словник української мови у 20 томах
набридливість —
НАБРИ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до набри́дливий. Як тільки поїзд минав приміські висілки та виповзав у степ, де швидко все ставало до набридливості одноманітним і нудним, пасажири цього незвичайного ешелону починали знайомства та розмови (Збан., Сеспель, 1961, 9).
Словник української мови в 11 томах