набридливо

набри́дливо

Присл. до набридливий.

Значення в інших словниках

1. набридливо — набри́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. набридливо — НАБРИ́ДЛИВО. Присл. до набри́дливий. З бляшаної покрівлі стікали каплі в дубовий дзбан, стукали рівномірно, набридливо і безконечно (Григорій Тютюнник); А рейка верещала, невтомно, набридливо, зле, аж поки всі в'язні залишили барак та й вишикувалися на площі (А. Дімаров).  Словник української мови у 20 томах
3. набридливо — НАБРИ́ДЛИВО. Присл. до набри́дливий. З бляшаної покрівлі стікали каплі в дубовий дзбан, стукали рівномірно, набридливо і безконечно (Тют., Вир, 1960, 104).  Словник української мови в 11 томах