набридливість

НАБРИ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до набри́дливий.

Як тільки поїзд минав приміські висілки та виповзав у степ, де швидко все ставало до набридливості одноманітним і нудним, пасажири цього незвичайного ешелону починали знайомства та розмови (Збан., Сеспель, 1961, 9).

Значення в інших словниках

1. набридливість — набри́дливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. набридливість — -вості, ж. Абстр. ім. до набридливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. набридливість — НАБРИ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до набри́дливий. Як тільки поїзд минав приміські висілки та виповзав у степ, де швидко все ставало до набридливості одноманітним і нудним, пасажири цього незвичайного ешелону починали знайомства та розмови (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах