набідитися

набіди́тися

-джуся, -дишся, док., діал.

Набідуватися.

Значення в інших словниках

1. набідитися — набіди́тися дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. набідитися — НАБІДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док., діал. Набідуватися. Наробилася [мати] коло мене, набідилася (В. Стефаник); – Ех, оце ж і я набідився так й жінка з дітьми дома нагорювалися та набідилися без хліба (П.  Словник української мови у 20 томах
3. набідитися — НАБІДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док., діал. Набідуватися. Наробилася [мати] коло мене, набідилася (Стеф., III, 1954, 201); — Ех, оце ж і я набідився так й жінка з дітьми дома нагорювалися та набідилися без хліба (Козл., На переломі, 1947, 14).  Словник української мови в 11 томах