навдивовижу
навдивови́жу
присл.
1》 Напрочуд; надзвичайно.
2》 Дуже добре, чудово.
3》 розм., у знач. присудк. сл. Викликати подив, здаватися дивним.
Великий тлумачний словник сучасної української мовинавдивови́жу
присл.
1》 Напрочуд; надзвичайно.
2》 Дуже добре, чудово.
3》 розм., у знач. присудк. сл. Викликати подив, здаватися дивним.
Великий тлумачний словник сучасної української мови