навертати
наверта́ти
-аю, -аєш, недок., навернути, -верну, -вернеш, док.
1》 перех., розм. Повертати в якому-небудь напрямку, розташовувати, спрямовуючи в той чи інший бік.
2》 перех., перен., розм. Надавати чому-небудь іншого спрямування, іншого значення; міняти перебіг чого-небудь.
3》 перех., перен. Переконуючи, умовляючи, спрямовувати, залучати до чого-небудь.
|| Спонукати, заохочувати до прийняття якої-небудь віри, до зміни віросповідання. На розум навертати.
4》 перех., розм. Накидати, навалювати багато чого-небудь.
|| безос.
5》 перех. Щільно притуляти або навалювати що-небудь важке.
6》 неперех., розм. Те саме, що навертатися 2).
7》 перех., діал. Відшкодовувати; надолужувати.
8》 неперех., рідко. Те саме, що звертати 1).
9》 перех., рідко. Те саме, що завертати 4).
10》 перех. і неперех., розм. Перекладати, звертати провину і т. ін. на іншого.
11》 перех., розм. Швидко завдавати удару; бити.
12》 перех., рідко. Викликати, збуджувати що-небудь.
13》 перех., діал. Посилати.
14》 Їсти (з апетитом або багато).
Великий тлумачний словник сучасної української мови