Значення в інших словниках
-
наволока —
на́волока іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
наволока —
НА́ВОЛОКА, и, ж., розм. Те саме, що на́волочка. Живо розгортав постіль на своїм лігві, ділив між себе й гостя пір'я з гуски в тонкій наволоці, хоч знав, що цю ніч не зажмурить ока з утіхи (К.
Словник української мови у 20 томах
-
наволока —
НА́ВОЛОКА, и, ж., розм. Те саме, що на́волочка.
Словник української мови в 11 томах
-
наволока —
Наволока, -ки ж. = волока. Гол. Од. 75.
Словник української мови Грінченка