Значення в інших словниках
-
навоювати —
навоюва́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
навоювати —
НАВОЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., розм. Повоювати деякий час або здобути що-небудь війною. [Богун:] Шкіру зашивати не доведеться. Сама заживе. А вчити їх треба, бо косою багато не навоюєш (М. Кропивницький); Так навоюємо. Прийшли і стоїмо (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
навоювати —
НАВОЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., розм. Повоювати деякий час. [Богун:] Шкіру зашивати не доведеться. Сама заживе. А вчити їх треба, бо косою багато не навоюєш (Кори., І, 1955, 212).
Словник української мови в 11 томах