навоювати

НАВОЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., розм. Повоювати деякий час.

[Богун:] Шкіру зашивати не доведеться. Сама заживе. А вчити їх треба, бо косою багато не навоюєш (Кори., І, 1955, 212).

Значення в інших словниках

1. навоювати — навоюва́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. навоювати — -юю, -юєш, док., розм. Повоювати деякий час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навоювати — НАВОЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., розм. Повоювати деякий час або здобути що-небудь війною. [Богун:] Шкіру зашивати не доведеться. Сама заживе. А вчити їх треба, бо косою багато не навоюєш (М. Кропивницький); Так навоюємо. Прийшли і стоїмо (Ю.  Словник української мови у 20 томах